Сравнительный анализ мотоблоков и мотокультиваторов
Вибирайте мотоблоки

(На українському ринку міні-техніки лідирує Росія) 

Які мотоблоки є зараз на ринку в Україні?… Який мотоблок гарний, а який ще кращий?.. Де можна купити українського мотоблока?… Де продаються мотоблоки "Мотор-СІЧ”?.. Хочу купити "Неву”… 

Одні радять купляти такого мотоблока, другі – іншого, а треті, навпаки, взагалі розраджують. Як бути?… Чи є й інші моделі мотоблоків класу "Неви”? Бо хоч Росія наче й закордон, а до їхньої техніки в Україні звикли, як до своєї. Мабуть, тому про справи з виробництвом міні-техніки в Росії наші читачі цікавляться чи не найбільше. 

І справді, згідно наших спостережень (хоча достовірної статистики з цього питання немає), на українському ринку мінітехніки найстабільнішим попитом користуються саме російські машини. Наприклад, мотоблоки "Нева” та "Крот” добре відомі в Україні, серед "іномарок” вони найдешевші, а от щодо якості, здається, українські їм все ж поступаються. В кожному разі, їх запитують і купляють частіше від українських. А, може, це не так? На жаль, наші заводи пропонують нам зовсім мало інформації. Тому нам важко надавати повну й достовірну інформацію щодо особливостей конструкцій української мінітехніки, результатів її випробувань, а також технології вирощування городини за її допомогою та іншого застосування. Якось погожого літнього вечора директор одного із заводів, що виробляє мотоблоки, навіть пообіцяв надати свою машину на редакційні випробування, але вже наступного ранку передумав.

     Можна навіть поіронізувати з кострубатого дизайну електричної "Надежди”, але не викликає сумніву її функціональність, простота та ефективність активного підгортача.

     Мотоблок "Крот” з набором найнеобхідніших причандалів задовольняє попит значної частини дачників і селян.

     Мотоблоки „Салют” – найпопулярніші у Росії.

     Одна із суттєвих перевагмотоблока "Салют” – два привідних паси замість одного.

     Головний козир мотоблока "Салют” - шестерінчастий редуктор.

Фото „Двигатель-ДМ1”.Зверніть увагу на „коректність” інформації від виробника мотоблока "Нева-2К”. На цьому мотоблоці встановлено той самий двигун ДМ-1, що й на "Салют-5Д”.Але якщо у техпаспорті на "Салют” зазначена реальна потужність 5,5 к.с., то в "Неви”, також згідно техпаспорта, – вже 8 к.с. Це – один з прикладів рекламного трюкацтва. Адже пересічний покупець не може перевірити правдивість паспортних даних.

     Мотоблок „Агрос” має втулки-амортизатори. Тому з ним комфортно скошувати трави, орати, копати бараболю та агрегатувати причеп.

Схоже, що в Росії закінчується період полювання на дешеву рибку, щоб зварити таку ж юшку. Все більше з’являється покупців на серйозну техніку, яка може робити набагато більше операцій та якісно. На фото – мотоблок від італійської фірми "MeccanicaBenassi”. Ця фірма спеціалізується саме на такій техніці.

Отакі причепи, що приєднуються до мотоблоків вагою понад 50 кг, можуть перевозити до 250 кг вантажу.

Мотоблоки класу „Салют” суттєво відрізняються від одношвидкісних тим, що агрегатуються з багатьма причандалами: щіткою, прибиральником снігу, помпою, деревообробним станком, обприскувачем, розкидачем міндобрив, картоплесаджалкою, знаряддям для обробки грунту тощо.

Про російські мотоблоки нам відомо значно більше, ніж про наші рідні. Тому мова зараз саме про них. Так, наприклад, в Росії виробляється багато аналогів "Неви”, які не менш популярні на російських просторах, хоча в Україні про них майже нічого не знають. Щоб мати об”єктивнішу й свіжішу інформацію, я й поїхав до Росії, зокрема, в Москву. 

Признаюся відразу: українських мотоблоків там не побачив. Більше того, про те, що і в Україні також виробляють якісь мотоблоки, там ніхто навіть не чув, та й нікого це там не цікавить. Вибирати там є з чого. Крім "Неви”, в російських спеціалізованих крамницях чималенький вибір російської міні-техніки, а саме: "Каскад”, "Кадві”, "Урал”, "Ока”, "Салют”, "Воткінськ”, "Тарпан”, "Фаворит”. Пропозиція породжує попит, отож більше там як покупців, так і продавців мінітехніки. Саме вони і допомогли мені розібратися, що й до чого – досить лиш було натякнути, що я приїхав з України з метою більше дізнатися про мотоблоки російського виробництва. На відміну від наших продавців та виробників, тягнути росіян за язика не доводилося. Отож, потусувавшися кілька днів серед "фанів” міні-техніки, побувавши на заводах-виробниках та у фірмових магазинах, я склав таку ось картину на, так би мовити, задану тему. Ясна річ, не претендуючи на її повноту й повну достовірність. Чому – читач зрозуміє, коли уважно дочитає матеріал до кінця. 

Багато мотоблоків, що продаються в російських спецкрамницях, простіші за "Неву”, тож і функціональних можливостей у них менше (див. табл. 1). Але вони мають і свої переваги. Так, наприклад, мотоблок "Каскад” обладнано примусовим змащенням головки шатуна, що збільшує ресурс роботи двигуна. І хоч у нього не 4+2 передачі, а 2+2, проте багато покупців вважають, що довговічність машини для них важливіше. Та й коштує він дешевше. 

Охоче купують також мотоблоки "Агро-Тек” та "Фортуна”, в яких відсутні паси та ланцюги (на відміну від імпортної міні-техніки, у російської це досить капризні елементи). А нова модель Володимирського заводу МК-3В цікава ще й тим, що двигун обладнано оливною помпою та повнопоточним фільтром, що є цілком реальною підставою сподіватися на довговічність цього мотоблока. 

Стабільно тримається на ринку Росії популярний і в Україні "Крот”. Цей мотоблок займає проміжне положення між мотоблоками вагою під центнер ("Нева”, "Салют”) та легкими типу "Євро-2” та "Соло-502” й задовольняє попит досить багатьох дачників і селян. Виготовляють "Кроти” три заводи: московський, воскресенський та омський. В цілому це одна й та ж досить вдала конструкція, але покупці перевагу віддають все ж московським "Кротам”, вважаючи, що москвичі ретельніше тримають марку, та й майстерні охочіше беруть їх у ремонт. Кроти є одношвидкісні (Крот-1) та з задньою передачею (Крот-2). На бажання покупця пропонують також "Крот” з електричним приводом або з імпортним двигуном. За нагоди хочу відзначити, що продавці, як правило, охоче й зі знанням справи розповідають про достоїнства і вади різних машин, здобуваючи таким чином, довіру покупця й надаючи йому можливість зваженого вибору. 

Ще раз хочу зауважити, що автор не претендує на точність технічних характеристик, наведених у таблиці (наші постійні читачі, можливо, вже помітили це, порівнявши друковану тут таблицю з таблицею технічних характеристик мотоблоків, наведеною у №5-6 НАТ за 2000 рік). Особливо це стосується витрат пального, потужності двигунів, моторесурсу, коефіцієнта ергономічності. Річ у тім, що і в рекламних проспектах, і в технічних характеристиках заводів-виробників, і в спеціальній довідковій літературі подибується немало розбіжностей стосовно одних і тих же моделей. Ми, по можливості, навели усередненні дані. 

Майже на всі російські мотоблоки заводи дають гарантію 12 місяців. За винятком "Неви” (9 місяців) і "Надєжди” (18 місяців). Перше насторожує. Чому такий популярний мотоблок – і лише 9 місяців? Виходить, на куплений у липні мотоблок гарантія закінчується в квітні. Друге заспокоює. Адже електричну "Надєжду” по простоті конструкції можна порівняти хіба що з електролебідкою, ламатися там майже немає чому. Насправді, так воно й виходить. 

Успішно конкурують з "Невою” моделі "Салют” та "Фаворит”. Наприклад, "Салюти” в Москві за обсягом продаж вже випередили "Неву” й почали тіснити на її власній території – у Санкт-Петербурзі. Щоб серйозно потіснити лідера, "Салют” повинен мати досить вагомі й безперечні переваги. Отож трохи інформації про цей мотоблок. 

Виготовляє «Салют» московське машинобудівне об’єднання "Салют”. Це – велике підприємство, основний напрямок діяльності якого – виготовлення космічних апаратів. 

Чи не в першу чергу тут впадає в око, що конструктори відмовились від сліпого копіювання кращої моделі. Російські конструктори запропонували свою, прогресивнішу конструкцію, від чого мотоблок тільки виграв. Наприклад, центр ваги значно понижено, відтак, зменшено й навантаження на рукоятки. Двигун зміщено вперед. Це врівноважує мотоблок відносно рук оператора, при навішуванні позаду плуга чи якогось іншого знаряддя. 

Рукоятки управління повертаються на 180 градусів. Крім того, рукоятки в "Салюті" звужено, що дає можливість працювати ним поміж рядами шпалер, не обдряпуючи руки об колючки та сучки. 

Важіль зчеплення має фіксатор робочого положення. 

Масу "Салюта” зменшено до 62…80 кг. Це зручно на міжрядковій культивації, адже легшим мотоблоком легше й не так стомливо керувати. Для важких робіт, наприклад, оранки, масу збільшують, навішуючи на колеса додаткові металеві ваги. 

Чи не найголовніша перевага "Салюта” – два привідних паси, а то суттєва перевага. До того ж "Салют” має не один, а три (!) шківи валу відбору потужності, що робить його більш універсальним щодо набору різних знарядь (деревообробна приставка, колун дров, електрогенератор, водяна помпа, обприскувач тощо). 

І ще важлива деталь: ланцюгову передачу у редукторі замінено на зубчасту (див. фото). Відтепер редуктор "Салюта” по надійності перевищує інші російські аналоги в кілька разів, що є вже серйозною заявкою на лідерство на російському ринку. 

Не буде також натяжкою сказати, що ножі фрези "Салюта” – найкращі серед російських мотоблоків, а саме: леза вигнуті таким чином, що забезпечують навкісне різання грунту та бур’янів. Тобто ефект рихлення та знищення бур’янів суттєво покращується (згадайте: коли ви ріжете хлібину й ніж іде з протягом, під кутом). Такі ж ножі встановлено й на мотоблоці "Крот”. Вони взаємозамінні. 

До речі, до мотоблока "Салют” підходить та ж сама сінокосарка, що й до "Крота”, яка сьогодні вважається найкращою. Особлива вона тим, що під час роботи обидва ножі рухаються назустріч один другому. Це врівноважує коливання ножів при зворотно-поступальному русі, гасить вібрації. Працює ця косарка досить м’яко. 

Що стосується двигуна, то й тут завод випередив своїх конкурентів. Він пропонує мотоблоки "Салют” з 8 (!) моделями двигунів різної потужності: російськими, американськими та японським. Таким чином, покупцеві надається можливість вибору оптимального для нього варіанта. Але як зорієнтуватися серед такого розмаїття моделей? Який же з мотоблоків все ж найкращий? Результати опитувань серед росіян показали таку картину. З найдешевших моделей, тобто з російськими двигунами, мотоблок "Салют-5ДК” працює надійніше. У нього калузький двигун. З імпортними двигунами найтихіший мотоблок з "Хондою”, найкращий - з 6-сильним професіональним американським двигуном (модель "Салют-5БС-1). Цей двигун пройшов на московському заводі серйозні випробування й отримав найвищу оцінку спеціалістів. 

Тепер кілька зауваг про потужність двигунів. Російські продавці звернули нашу увагу на те, що різні заводи по-різному тлумачать таке нібито точне й конкретне поняття як потужність своїх мотоблоків. Наприклад, потужність двигуна на "Салюті-5Д” дорівнює 5,5 к.с. А от завод "Красный Октябрь”, який встановлює той же двигун на свій мотоблок "Нева-2К”, у технічному паспорті вказує потужність 6,2 (8) к.с. Розумій, як хочеш: або 6,2 або 8 к.с. Хоча двигун той же самий, таких же технічних параметрів: діаметр циліндра 76,0 мм, хід поршня 70,0 мм, об’єм 317,4 куб. см, ступінь стиснення 6,85. Така двозначність надає можливість продавцям "Неви” приваблювати покупців суперпотужністю у 8 к.с. Діє безвідмовно! 

Від редакції:Нам все-таки хотілося б отримати пояснення від представників російських заводів, або їх дилерів, які є в Україні, щодо коректності даних, вказаних в технічній характеристиці "Неви”. В свою чергу ми обіцяємо надати сторінки нашого журналу для висвітлення цього питання. А поки до нас йтиме ця інформація, за нагоди ще раз радимо покупцям бути обачними при покупках й не довіряти сліпо рекламним проспектам та запевненням продавців. 

Стосовно надійності двигунів. Російські продавці в один голос стверджують, що калузький двигун працює стабільніше, краще заводиться і менше ламається. Схожі відгуки про цей двигун маємо і в Україні. Встановлюється калузький двигун на мотоблок "Салют-5-ДК”. 

У читача може скластися враження, що ми зараз рекламуємо "Салют”. Тому звертаємо тут увагу, що, на нашу думку, "Салют” має переваги порівняно з іншими, менш досконалими російськими мотоблоками. Але в порівнянні з мотоблоками таких фірм, як "Meccanica Benassi”, "Goldoni”, "B.C.S.”, "Ferrari”, "Agria”, будь-який російський мотоблок поступається їм за всіма показниками, крім хіба що ціни. 

До конструктивних недоліків "Салюта” можна віднести відсутність диференціала у редукторі, що утруднює керування цим мотоблоком на поворотах. 

Мотоблок "Фаворит” у цілому схожий на "Салют”, тільки редуктор у нього, як у "Неви”. 

З важких мотоблоків вагою понад 100 кг увагу привертає уфимський "Агрос”. Про його російський двигун УМЗ-341 потужністю 8 к.с. ми чули тільки позитивні відгуки. До цього класу відносяться білоруські мотоблоки МТЗ та український "МБ-405” від заводу "Мотор-Січ”. Коли зіставити технічні характеристики та ціну мотоблоків, "Агрос” значно виграє порівняно з конкурентами. Якщо завод спроможеться втримати якість виготовлення на гідній висоті, цей мотоблок може стати лідером по кількості продаж серед важких мотоблоків. Але ми, звичайно, вболіваємо за свого вітчизняного виробника, тому зичимо успіхів українському мотоблокові "Мотор-Січ МБ-405”, про який уже згадували. Цей мотоблок нам дуже подобається, конструкція його перспективна, і нам хотілося б його всіляко підтримувати й радіти за його входження в ринок. Але ми не менше вболіваємо й за вітчизняного споживача, а тому звертаємо на такий, на нашу думку недолік, як замала потужність двигуна. При вазі мотоблока 180 кг (!) потужність двигуна усього 5,5 к.с. Порівняємо: за кордоном потужність двигуна підбирається з розрахунку 0,7…1,0 к.с. на кожні 10 кілограмів загальної маси мотоблока (до речі, панове автори саморобок, занотуйте це на випадок, коли самі собі клепатимете мотосапу). Тобто, на свій мотоблок славні хлопці-запорожці мали б поставити хоча б 12-сильного двигуна, замість сподіватися на те, що кожен їхній залізний "кінь” тягтиме за двох! 

Цей недолік можна б легко усунути, якби завод не заганяв сам себе в глухий кут. Річ у тім, що "Мотор-Січ” – це відомий авіамоторобудівний завод. Він розробив і встановлює на мотоблок двигуна тільки власного виробництва. Більш потужного малолітражного двигуна власного виробництва завод не має, а встановлювати італійський, американський, японський або хоча б російський не дозволяє гонор. Мабуть, і далі "Мотор-Січ” тулитиме малосильного, зате власного, двигуна до важкого мотоблока, випуск якого обчислюється десятками одиниць, хоча завод міг би випускати тисячі й десятки тисяч таких мотоблоків, поки росіяни, білоруси, чехи, німці та італійці не опанували й цей ринок. Все ж висловимо надію, що на заводі згадають сумну історію про свій дизельний двигун до мотоблока (де він зараз?) й не будуть вкотре, не шкодуючи власного лоба, наступати на одні й ті ж граблі. Адже на не менш знакомитому російському заводі "Красный Октябрь» спромоглися переступити через свій гонор і замінити недосконалий двигун власного виробництва на американський для своєї нової моделі МК-100 (їхній "рідний” двигун два роки чмихав і клинив). 

Імпортної мінітехніки в російських спецкрамницях також достатній вибір. Частіше інших впадають в око італійські "MeccanicaBenassi” та "В.С.S”, німецькі "Solo”, "Gardena”, "Einhell”, американські "MTD”, шведські "Husqvarna”. За останні 3-4 роки помітно зріс інтерес до досконалішої, хоч і дорожчої техніки. Дедалі більше з’являється покупців на мотоблоки "В.С.S” вартістю 2200...2600 $ США. Сходять з російського ринку мотоблоки спрощеної конструкції, такі, наприклад, як італійської фірми "Eurosystems” (про них ми писали у №1 НАТ за 2001 рік). Три-чотири роки тому "Євро-2”, наприклад, коштував у 1,5 рази дорожче від "Неви”, а зараз, коли попит на "Євро” упав, їх продають уже на 20…30 відсотків дешевше, ніж "Неву”. Щоб пожвавити попит на техніку, що втрачає популярність, продавці вдаються до стандартних комерційних прийомів: частину мотоблоків завозять у Росію не тільки у фірмовому червоному кольорі, але й у жовтогарячому та зеленому (відомо, зелений колір символізує екологічно чистий товар)... Далі від інших пішов, мабуть, фірмовий магазин від заводу "Салют”. У цій крамниці з мотоблоків просто знімають наклейки "Eurosystems” та клеять свої. Після чого, наприклад, мотоблок "Євро-2” з електроприводом перетворився на "Салют-ЛК-1300”, а "Євро-2” бензиновий на "Салют-ЛК-35”. В магазині кажуть, що так вони швидше продаються. Спрацьовує імідж "Салюту”. В Україні подібне практикують з м’ясними виробами, алкогольною продукцією. Обман, звичайно, зло, але такий обман принаймні підігріває патріотичні почуття! 

А взагалі, все ж не радимо читачеві надто довго чекати, доки з’явиться ідеальний по ціні та технічних можливостях мотоблок. У кожному наступному також будуть якісь вади, недоліки. Тому, якщо мотоблок вам справді потрібний, виберіть собі такий, недоліки якого не надто будуть вас турбувати. Пам’ятайте: життя коротке, а прогрес вічний і вдосконаленню не має меж. 

І останнє. Готуючи матеріал до друку, ми усвідомлювали, що деяким особам і підприємствам, що зацікавлені в продажу тієї чи іншої техніки, про яку ми тут згадували, не все сподобається в цій публікації. Що ж, у нас різні цілі: у вас виробляти й продавати, а в нас усього лиш говорити про це – не претендуючи на істину в останній інстанції. Вважаємо своїм обов’язком доносити до покупця інформацію стосовно ситуації на ринку техніки, інформувати його якомога повніше про властивості товару – як про його достоїнства, так і вади. Якщо ж когось мовлення "зачепило за живе”, просимо не сприймати нашу балачку за образу, а виробляти якіснішу техніку, не надто довго чухатися при впроваджені прогресивних новинок і взагалі шанувати покупця, пропонувати йому більш досконалу техніку за справедливою ціною, щоб була вона на користь покупцеві. Якщо ж хтось має іншу думку – сторінки "НАТ” відкриті для продовження розмови на згадану тему.